Опис досвіду на тему «Впровадження особистісно зорієнтованого навчання на уроках української мови та літератури»

Особистісно зорієнтоване навчання як нова філософія освіти .

Обґрунтування актуальності теми

Мій педагогічний стаж – 29 років. Усі ці роки викладаю в школі українському мову і літературу. В даний час працюю за такими підручниками: Заболотний О. Українська мова:  підручн. для 5 кл. загальноосвіт. навч. закл.        /О. Заболотний, В. Заболотний. – Київ: Генеза, 2015. – 256 с.; Коваленко Л.Т. Українська література: підручн. для 5 кл. загальноосвіт. навч. закл.  /Л.Т. Коваленко. – Київ: Освіта, 2013. – 288 с.; Заболотний О. Українська мова: підручн. для 5 кл. загальноосвіт. навч. закл.  /О. Заболотний, В. Заболотний – Київ: Генеза, 2015.- 256 с.; Коваленко Л.Т. Українська література: підручн. для 7 кл. загальноосвіт. навч. закл. /Л.Т. Коваленко. – Київ: Освіта, 2015. – 256 с.; Глазова О. Українська мова: підручн. для 9 кл. загальноосвіт. навч. закл. /О. Глазова, Ю. Кузнецов.  – Київ: Зодіак – ЕКО, 2009. – 224 с.4; Міщенко О.І. Українська література: підручн. для 5 кл. загальноосвіт. навч. закл. / О.І. Міщенко. – Київ: Генеза, 2009. – 304 с.;                              Глазова О. Українська мова: підручн. для 10 кл. загальноосвіт. навч. закл. (академічний рівень) / О. Глазова, Ю Кузнєцов. – Київ: Зодіак – ЕКО, 2010. – 256 с.

Пропрацювавши чимало років у школі, зрозуміла, що не так важливо вчити дітей, як потрібно створити ситуацію, у якій дитина просто не може не вчитися і робить це із задоволенням. Таку ситуацію, на мою думку, може створити особистісно зорієнтоване навчання (ОЗОН). Це зумовило й вибір теми моєї роботи: «Упровадження особистісно зорієнтованого навчання на уроках української мови і літератури». Тема ця є важливою не тільки для уроків словесності, але й для освіти в цілому. Сучасній українській державі потрібні освічені, активні, творчі громадяни, що обумовлює актуальність впровадження особистісно зорієнтованого  підходу у систему загальної середньої освіти.

Провідні держави світу приділяють суттєву увагу питанню розвитку компетентної особистості. Ще в 1967 році на Міжнародній конференції Дж. Перкінс говорив про невідповідність системи навчання сподіванням і вимогам конкретної особистості як одну з головних причин світової кризи освіти. Цю ж тезу повторив у 1970 році директор Міжнародного інституту планування освіти Ф. Кумбс. «Нація у небезпеці: необхідність реформи школи» - так називалася доповідь американського уряду, в якій аналізувалися проблеми освітньої галузі.

Актуальним для розуміння сутності особистісно зорієнтованого навчання є погляди В.О. Сухомлинського, який вважав, що педагог повинен не ламати дитячу індивідуальність, а виправляти і спрямовувати її розвиток. Останнє десятиліття українська школа жила під знаком утвердження особистісно зорієнтованого навчання та виховання як нової парадигми освіти.

ОЗОН, на думку вітчизняних і зарубіжних дослідників, є перспективним з таких причин:

-                                   у центрі навчального процесу знаходиться дитина як суб’єкт пізнання (що відповідає світовій тенденції гуманізації освіти);

-                                   ОЗОН є здоров’язберігаючою технологією;

-                                   останнім часом окреслилася тенденція, коли батьки обирають не тільки навчальні предмети, послуги, але й сприятливе, комфортне середовище для своєї дитини, в якому б зберігалася і розвивалася її індивідуальність;

-                                   необхідність переходу до особистісно зорієнтованого навчання визначається суспільством.

У цій роботі я поставила за мету висловити свої міркування щодо діяльності й важливості особистісно зорієнтованого навчання, поділитися досвідом впровадження особистісно зорієнтованих уроків у навчальний процес.

З мети роботи випливають такі завдання:

1.     Виявити особистісний рівень професійної компетентності з даного питання.

2.     Проаналізувати стан розробленості проблеми в науково-методичній літературі.

3.     Поділитися досвідом використання форм, прийомів, методів при проведенні уроків за технологією ОЗОН.

4.     Довести, що особистісно зорієнтований урок формує гармонійну особистість, яка здатна використовувати набуті знання в будь-якій ситуації.

          Теоретичні аспекти особистісно зорієнтованого навчання

Сьогодні над проблемами  особистісно зорієнтованого навчання працюють психологи та педагоги, зокрема Т.О. Балл, І.Д. Бех, Є.В. Бондаревська,                             В.О. Варзацька, О.М. Леонтьєв, О.М. Пєхота, С.І.Подмазін, В.В. Сєриков,                           Г.Л. Токмань, А.М. Фасоля, А.В. Хуторський, І.С. Якиманська та ін. В їхніх працях розглядаються і загальнометодичні аспекти, і проблеми викладання окремих дисциплін. На думку І.С. Якиманської, в технології ОЗОН особливе значення надається такому фактору розвитку, який у традиційній педагогіці майже не враховується, ігнорується – суб’єктивному досвіду життєдіяльності, набутому дитиною до часу навчання в школі. Сучасний  навчальний процес спрямований на здобуття учнями знань, а повинен бути, за О.М. Леонтьєвим, спрямований на розуміння та усвідомлення навчального матеріалу. За висловом В.В. Сєрикова, на зламі століть модель особистісно зорієнтованої (гуманістичної) школи – одна з найперспективніших. А.М. Фасоля вважає, що ОЗОН є принципово новою освітньою системою, хоча окремі його елементи легко впізнавані, в інших методиках.

Викладання української мови та літератури регламентують такі державні документи: Державний стандарт повної загальної середньої освіти, затверджений Постановою Кабінету Міністрів від 23.11.2011 №1392; лист МОН України від 17.08.2016 № 1/9-437 «Щодо методичних рекомендацій про викладання навчальних предметів у загальноосвітніх навчальних закладах»; наказ Міністерства освіти і науки України № 1222 від 21.08.2013 «Про затвердження орієнтовних вимог оцінювання навчальних досягнень учнів із базових дисциплін у системі загальної середньої освіти».

У 2016-2017 навчальному році вивчення української мови та літератури здійснюється за такими програмами:  у 5-8 класах за програмою для 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів: Українська мова. 5-9 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання. – Київ: Видавничий дім «Освіта», 2013 (зі змінами, затвердженими наказом Міністерства освіти і науки України від 29.05.2015 №585); у 9 класі за програмою: Українська мова. 5-12 класи. Київ: Ірпінь: Перун, 2005 (зі змінами, затвердженими наказом Міністерства освіти і науки України від 29.05.2015. № 585); у 10-11 класах за програмами, затвердженими наказом  Міністерства освіти і науки України від 28.10.2010 № 1021 ( зі змінами, затвердженими від 14.07.2016 №826).

Вивчення української літератури в 5-8 класах здійснюється за навчальною програмою (зі змінами, затвердженими наказом  Міністерства освіти і науки України від 04.08.2014 № 895, від 29.05.2015 №585): Українська література 5-9 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. Київ: Освіта, 2013.  

У 9 класі – за програмою: Українська література. 5-12 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів Київ: Ірпінь: Перун, 2005 (зі змінами, затвердженими  наказом Міністерства освіти і науки України від 29.05.2015 №585).

Вивчення української літератури в 10-11 класах загальноосвітніх навчальних закладів – за програмами, затвердженими  наказом Міністерства освіти і науки України від 08.10.2010 № 1021 зі змінами, затвердженими наказом МОН від 14.07.2016 № 826.

У цих нормативних документах та чинних програмах робляться акценти на особистісно зорієнтоване спрямування навчання. 

Особистісно зорієнтоване навчання  спрямоване на вирішення ключових проблем гуманізації загальної середньої освіти:  підвищення престижу шкільної освіти і розвитку в учнів стійкого інтересу до пізнання, бажання та вміння самостійно вчитися, подолання труднощів, викликаних генетично та соціально обумовленими відмінностями в рівні розвитку дітей, формування основ базової культури особистості. Метою ОЗОН є виявлення суб’єктивного досвіду кожного учня та надання психолого-педагогічної допомоги в становленні його індивідуальності, в життєвому самовизначенні, самореалізації.

Головними завданнями особистісно зорієнтованого навчання  є:

-                                   розкриття індивідуальних пізнавальних можливостей кожного учня;

-                                   розвиток його індивідуальних пізнавальних здібностей;

-                                   допомога йому в самопізнанні, самореалізації, самовизначенні;

-                                   формування культури життєдіяльності, яка дає можливість продуктивно будувати власне життя.

    Педагогічна практика вже нагромадила чималий методичний арсенал особистісно зорієнтованого навчання. Впровадження цілісного   особистісно зорієнтованого навчання – це педагогічний експеримент Київської 154-ї педагогічної гімназії.  Підготовка уроків особистісно зорієнтованого спрямування  для вчителів гімназії Лариси Ліщинської, Ірини Сурмієвич стали життєвою потребою в роботі з учнями. Звичайне явище на таких заняттях – використання інтерактивної дошки, проведення уроків-презентацій, застосування на уроках прийомів «Мозковий штурм», «Здивуй», «Особливе завдання», «Міркуймо разом», «Мікрофон», «Акваріум», робота в групах, парах, використання рольових ігор тощо.  Заслуговують уваги особистісно зорієнтовані уроки Софії Ревчук, учителя Гащанської ЗОШ І-ІІІ ст. Рівненської області, Сніжани Байдусь, кандидата педагогічних наук, учителя Хмельницької гімназії №1 ім. В. Красицького, Ірини Павлів, учителя Тужилівського НВК  Калуського району Івано-Франківської області, Олени Дрик, старшого учителя спеціалізованої школи № 260 з поглибленим вивченням української мови та літератури м. Києва. 

                                Методичні аспекти ОЗОН

В умовах особистісно зорієнтованого навчання  підручник покликаний формувати не лише інтелектуальну сферу учнів, а й емоційну та вольову, розвивати інтерес до навчання, до конкретного навчального предмета. Спробую проаналізувати підручник з української мови та літератури для 7 класу. Підручник «Українська мова» для 7 класу загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням українською мовою авторів О.В. Заболотного, В.В. Заболотного, укладено відповідно до нової програми з  української мови для 7 класу. Навчальний матеріал спрямовано на розвиток творчих здібностей, навичок самоосвіти, інтересу школярів до предмета. Розподіл матеріалу по параграфах і розділах рівномірний. Надійними помічниками у здобутті знань є опорні схеми й таблиці. Завдання, подані в підручнику, розміщені від простіших до складніших з урахуванням індивідуальних особливостей. Принцип особистої зорієнтованості навчання реалізовано через такі форми роботи, як дослідження, робота в групах, самооцінювання. Значну увагу приділено завданням на доведення, спостереження, обґрунтування думки. Інтерактивні завдання, тематичні рубрики збагачують зміст підручника, активізують навчальну діяльність  семикласників.

Підручник «Українська література» для 7 класу загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням українською мовою (автор Л.Т. Коваленко) відповідає чинній програмі. Виклад у ньому доступний та послідовний. Підручник характеризується рівномірністю розподілу матеріалу по розділах. У ньому наявна допоміжна інформація у формі схем та таблиць, які є дієвими. Вони систематизують матеріал, вчать виділяти головне, сприяють невидимому запам’ятовуванню матеріалу та розвитку творчого мислення. Завдання в підручнику розміщені в порядку зростання складності та врахуванні індивідуальних особливостей школярів. Підручник має чітке особистісно зорієнтованого спрямування. Вивчення кожного нового розділу розпочинається коротким вступом та навчальним маршрутом, який формує цілі для учнів. Цей маршрут – своєрідний компакс, що сприяє організації навчальної діяльності, спрямованої на особистість школяра.

Способи використання підручника різні. Він може застосовуватися для індивідуальної, групової, фронтальної форм роботи.

Типи уроків, на мою думку, залежать від мети уроку. Вони можуть бути найрізноманітніші: вивчення нового навчального матеріалу, систематизації й узагальнення знань, розвитку комунікативних умінь, контролю і корекції знань, умінь і навичок, комбіновані, застосування знань і формування вмінь.

У національній доктрині розвитку освіти в Україні ХХІ століття наголошено, що система загальної середньої освіти повинна забезпечувати підтримку обдарованих дітей і молоді, розвиток у них творчих обдарувань, формування навичок самоосвіти і самореалізації особистості.

Здібні діти не люблять одноманітності і тому на уроках української мови і літератури використовую елементи ОЗОН, які вчать учнів самостійно визначати мету, складати план подальшої діяльності на уроці, послідовно викладати думки, не боятися їх висловлювати, доводити свою думку, з повагою ставитися до думки інших. Джерелом нових форм в моїй практиці є інтерактивні методи:  «Мікрофон», «Незакінчене речення», робота в парах, робота в групах, рольові ігри, «Мозковий штурм» та ін. Важливе місце в системі розвитку здібностей займає самостійна робота учнів, тому що ефективність роботи школяра визначається його розумовою діяльністю. Учень як творча особистість розкривається і під час написання рефератів, творчих робіт.  Саме вони є наслідком довгої і серйозної інтелектуальної праці. Однією з форм роботи з обдарованими дітьми є такі завдання, як підготовка інтерв’ю з письменником або з персонажем твору, власні проби пера, тобто написання невеликих прозових або ліричних творів за зразком. Розвиткові  творчих здібностей обдарованих дітей сприяють також і письмові роботи на уроках  української мови і літератури: перекази з творчим завданням, твори-описи, роздуми, мініатюри, письмові роботи за вивченими творами письменників. Обов’язковим у роботі з обдарованими дітьми є те, щоб на заняттях були питання проблемності, пошуку, учнівського дослідження, вправи на розвиток творчої уяви, образного мислення, спостережливості, словникова робота, мовні ігри тощо.

Робота з обдарованими дітьми не вичерпується уроком. Її  продовжують й доповнюють ще такі форми позакласної роботи:

-                                   підготовка й участь школярів в олімпіадах і конкурсах з  української мови і літератури;

-                                   дослідницька робота в МАН;

-                                   участь у гуртках, факультативах;

-                                   участь в інтелектуальних іграх;

-                                   робота над проектом;

-                                   участь в інтернет-олімпіадах.

Отже, проаналізувавши методичні аспекти ОЗОН, можна зробити висновок, що ця технологія є важливим компонентом навчального процесу.

 Практичне впровадження особистісно зорієнтованого навчання 

                          на уроках української мови та літератури

Основною педагогічною ідеєю мого досвіду є вироблення певної сукупності технологій навчання української словесності, що сприяють бажанню учнів учитися, активізують їхню діяльність, вчать самостійно здобувати знання, сприяють розвитку творчих здібностей. Ці технології реалізуються через впровадження  особистісно зорієнтованого навчання.

Поруч із традиційними методами у своїй практиці апробую спосіб інтеграції окремих елементів сучасних технологій навчання: індивідуальне навчання, ігрова технологія, інтерактивна технологія, комп’ютерні (інформаційні) технології,  технологія розвитку критичного мислення (див.додаток).

Індивідуальне навчання дозволяє знайти підхід до роботи з кожним учасником навчального процесу. Я не прагну сама все зробити. Школярі – мої найкращі помічники та співавтори уроку. Вони часто готують розповіді про майстрів художнього слова, виступають із повідомленнями, користуючись додатковими джерелами, інсценізують уривки драматичних творів. Мої учні пишуть твори, як правило, на теми, наближені до сучасності. Та й назви творів намагаюся відсторонити від сухих стереотипів: «Наталочко, я захоплююсь тобою» (за повістю З. Мензатюк «Таємниця козацької шаблі», «У чому актуальність повісті «Захар Беркут», «Гроші – добро чи зло», «Що я найбільше ціную в людині» тощо.

Ігрова технологія дозволяє мені створити доброзичливу атмосферу на уроці, викликає бажання вчитися. Гра не лише перетворює навчання в радісний процес, а й непомітно для учнів сприяє засвоєнню ними програмного матеріалу, формує уміння і навички. У процесі гри в школярів виробляється звичка зосереджуватися, самостійно думати, розвивати увагу. Найчастіше на заняттях я використовую рольові ігри.

Працюючи над темою, застосовую такі інтерактивні прийоми та методи на уроках: «Мікрофон», «Мозковий штурм», робота в парах, робота в малих групах, метод «ПРЕС», «Займи позицію», «Незакінчене речення».

Наприклад, інтерактивна вправа «Мікрофон» використовується найчастіше на етапі мотивації навчальної діяльності та на підсумковому етапі уроку. Учні мають висловити думку про те, чого вони очікують від уроку (що дізнатися, чого навчитися, що пригадати), виходячи з теми, або чому навчилися, що було найцікавішим чи найскладнішим на уроці.

На уроках української літератури використовую інтерактивні вправи «Асоціативний кущ», «Золоті краплинки», «Дебати», «Спільний проект». Важливим є те, що, застосування елементів інтерактивного навчання на уроках української мови та літератури спонукає учнів бути демократичними, критично мислити, співпрацювати, приймати рішення, спілкуватися з іншими. Основними методами і  прийомами інтерактивного навчання є самостійна робота, проблемні та творчі завдання, запитання учнів до вчителя та навпаки.

Розвиваючи критичне мислення учнів, застосовую вправу «Займи позицію». Наприклад, у 10 класі, вивчаючи роман Панаса Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні?», пропоную школярам дати відповідь на питання: «Хто такий Чіпка: благородний лицар, божевільний дивак, правдошукач, злочинець, невдаха?». Учні вибирають ту позицію, яка, на їхню думку, найкраще характеризує героя, і відстоюють її. Аналізуючи їхні відповіді, пропоную поділитися на групи і підготувати виступи на тему: «Чи потрібні нині такі люди?», при цьому враховуючи думки літературознавців про цей образ. Після цього малюємо разом синусоїду життя Чіпки (його злети і падіння).

Використання комп’ютерних технологій дозволяє мені розширити педагогічні можливості, створити базу для залучення дітей до комп’ютерних навчальних програм. Використання комп’ютерів у навчанні не тільки збільшує швидкість передачі інформації та підвищує рівень її засвоєння, а й сприяє розвитку таких процесів, як увага, пам'ять, мислення, уява. Для індивідуальної, парної чи групової роботи на уроках з використанням ІКТ пропоную такі завдання:

·        виготовлення учнівських презентацій з літератури (дослідження життєвого чи творчого шляху письменника);

·        створення кросвордів, асоціативних кущів, опорних схем.

Переконана, що саме особистісно зорієнтоване навчання дозволяє дитині реалізовувати свій фізичний та духовний потенціал. Завдання ж педагога – управляти процесом, йдучи від простого до складного.

                                         Висновки. Рекомендації

 Особистісно зорієнтоване навчання  – це якісна модель освіти ХХІ століття. Воно програмує народження думки у процесі педагогічної співпраці, де учень ступає на шлях свободи пізнання, дослідницького навчання, а вчитель опановує способи розвивальної допомоги, педагогічної підтримки.

Уроки рідної мови та літератури з використанням технологій ОЗОН сприяють розвиткові критичного, аналітичного і творчого мислення учнів, у їхніх особистісних стосунках простежуються зміни і, що найважливіше – позитивна динаміка рівня сформованості психічних процесів. Досить помітним є зниження тривожності школярів і посилення внутрішньої мотивації навчання, що, безумовно, позначається на підвищенні результатів навчальних досягнень. Результатами впровадження особистісно зорієнтованого навчання на уроках української мови і літератури є:

·        Активізація пізнавальної діяльності.

·        Підвищення мотивації до навчання та інтересу до вивчення предмета.

·        Оволодіння учнями ключовими компетентностями.

·        Збільшення кількості школярів, які бажають взяти учать у різних конкурсах та змаганнях.

·        Активна участь учнів у шкільних, районних олімпіадах, проектній діяльності та творчих конкурсах.

ОЗОН робить уроки української мови та літератури цікавими, захопливими, потрібними, забезпечує умови для розвитку в дітей потягу до знань, виховує прагнення до самовдосконалення, а тому досвід з його впровадження слід розповсюджувати через проведення відкритих уроків та заходів для вчителів, батьків, на методичних та педагогічних семінарах, можна представити результати спільної діяльності з учнями на науково-практичній конференції; виступі на методоб’єднанні, підготовці публікацій у місцевій пресі та фахових виданнях.

Морально-етичні уроки доброти, чуйності, турботи про рідних у повісті Григора Тютюнника «Климко».

Мета: проаналізувати зміст повісті; на прикладі взаємостосунків літературних героїв допомогти учням збагнути і засвоїти морально-етичні уроки доброти, чуйності, турботи про близьких, що їх подає читачеві автор твору; розвивати культуру мовлення, удосконалювати вміння виразно читати й переказувати епізоди повісті, які найбільше вразили; висловлювати власні думки про значення доброти і чуйності в житті; виховувати в учнів повагу до рідних і близьких; формувати внутрішню потребу безкорисливого добротворення.

Цілі уроку.

Учні знатимуть: морально-етичні проблеми, порушені в повісті; зміст епізодів, у яких розкривається тема, роль художніх засобів у творі.

Учні вмітимуть: виразно читати й переказувати уривки, в яких показано чуйність, людяність, доброту героїв; ставити запитання до персонажів повісті; знаходити в тексті художні засоби і пояснювати їхню роль; висловлювати своє ставлення до вчинків дійових осіб твору, визначати цілі, оцінювати власну роботу на уроці.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Обладнання: портрети Григора Тютюнника, підручник, видання твору, ілюстрації до нього.

Методи, прийоми і форми роботи: бесіда, робота в парах; укладання таблиці вчинків героїв, «Мікрофон», рольова гра, «Незакінчене речення», виразне читання, розповіді учнів, робота з підручником.

Випереджувальне завдання: записати враження від повісті Гр. Тютюнника «Климко» і сформулювати запитання, що виникли після прочитання твору.

Хід уроку

І. Мотиваційний етап.

Забезпечення емоційної готовності учнів до уроку.

Актуалізація опорних знань і суб’єктивного досвіду. Озвучення випереджувального завдання.

Учитель. Діти, мені здається, що всі ми зараз по-особливому сприймаємо твори про війну. Років три тому вони були для нас історією. Зараз, на жаль, війна – реальність. І хоч ми не відчули обстрілів, розривів бомб, проте знаємо, що на сході України гинуть люди. Пригадайте нашу зустріч з Т.П. Кукустою, вчителькою                       ЗОШ №14 м. Сєверодонецька  Луганської області. Згадайте її розповідь про війну, про дітей війни. Серце болить і плаче, бо гинуть люди, сиротами залишаються діти.

ІІ. Цілевизначення та планування.

1.     Оголошення теми уроку. Сьогодні ми говоритимемо про війну. Але прочитайте тему уроку. Війна і раптом – «уроки доброти, чуйності, турботи…». Правда ж, незвичайне поєднання? Маєте якісь міркування, запитання? Про які уроки ми будемо говорити?

2.     Вибір цілей уроку, доповнення власними.

3.     Погодження плану роботи з учнями.

План роботи

1.     Складання таблиці вчинків героїв.

2.     Бесіда.

3.     Рольова гра «Запитайте у Климка».

4.     Підбиття підсумків оцінювання роботи на уроці.

5.     Аналіз домашнього завдання.

ІІІ. Опрацювання навчального матеріалу.

1.     Робота в парах. Укладання таблиці вчинків героїв.

Учитель . Мене як читача вразило, що у важкі часи герої повісті не втрачають свої найкращих якостей – доброти, милосердя. У творі є  багато епізодів, у яких персонажі піклуються одне про одного. Працюючи в парах, заповніть таблицю «Хто про кого піклується». Для цього відшукайте в тексті уривки, з яких видно, хто з героїв кому допомагає (І ряд опрацьовує 1, 5, 6 розділи, ІІ –3 розділ, ІІІ – 4 розділ).

2.   Озвучення результатів роботи. Учні кожного ряду зачитують відповідні уривки й аналізують їх. Учитель підсумовує і ставить запитання.

І ряд

-       Чи помітили ви, які слова автор вкладає в уста тітоньки Марини?

-       Яка їхня роль?

ІІ ряд

-       Як ви вважаєте, Зульфат просто піклується про Климка, чи це справжня    дружба?

-       Чи хотіли б ви мати такого друга?

ІІІ ряд

-       Зверніть увагу на слово «видлубав» (про копійку). А чому не «вийняв», «витягнув»?

3.     Аналіз навчальної діяльності.

·        Що ви можете сказати про роботу однокласників?

·        Хто був найактивніший?

·        Чи всі були уважними читачами?

4.     Бесіда.

·        Хто з героїв твору оточений найбільшою увагою і турботою інших персонажів? Чому?

·        Що у Климкові вам подобається найбільше?

·        Який учинок головного героя,  на Ваш погляд, є найблагороднішим? 

·        Учинок якого персонажа ви вважаєте найпідлішим?

·        Як ви гадаєте, чому автор дав повісті саме таку назву?

5.     Робота з підручником. Розгляньте в підручнику ілюстрацію, на якій зображено портрет хлопчика. Яким постає перед вами герой?

·        Чи хотіли б ви про щось запитати у Климка?

6.     Рольова гра «Запитай у Климка».

·        Що ти відчував, Климку, коли швець подарував тобі взуття?

·        Як сприйняв ти звістку про те, що проминув місце, де була сіль?

·        Чому ти не залишився в тітки Марини?

·        Чому у критичну хвилину ти вирішив допомогти полоненому?

·        Що хотів би ти  побажати сучасним дітям?

7.     Бесіда.

·        Чому хлопчик, із таким добрим і щирим серцем гине? Що автор хотів цим сказати?

·        Які слова добирає письменник, описуючи смерть Климка?

·        Як називаються такі художні засоби?

ІV. Рефлексивно-оцінювальний етап.

1.     Рефлексія оцінних ставлень.

·        Отже, уроки… Які вони? Хто їх дає? Кому? Для чого?

·        Чи засвоєні ці уроки?

·        Чи потрібні вони нам?

2.     «Мікрофон». Що ви сказали б своєму однолітку, який не прочитав повісті? Закінчіть речення: «Я вважаю, що повість «Климко» конче треба прочитати, бо…».

3.     Оцінювання навчальної діяльності.

·        Наш урок закінчується. Що можете сказати про його результативність, про досягнення поставлених цілей? Чого навчилися як читачі, що збагнули?

Учитель. Ви добре працювали, були активними. Я виставляю такі оцінки… А вам пропоную оцінити свою діяльність на уроці не балами, а словами. Похваліть себе. За що? Хтось активно працював, хтось був уважним, хтось щось важливе зрозумів…

V. Домашнє завдання та його аналіз.

Учитель.  Опрацювавши повість «Климко», ми переконалися, що доброта, чуйність, піклування про інших – це чесноти, які мають бути притаманні кожному, хто вважає себе людиною. Тому як домашнє обов’язкове завдання пропоную підготувати усне висловлювання на тему: «Які чесноти Климка важливі для мене сьогодні»; обов’язкове на вибір: а) написати лист улюбленому героєві повісті; б) характеризувати образ Климка, використовуючи цитати; за бажанням: намалювати ілюстрації до твору.