Мета:
проаналізувати зміст повісті; на прикладі взаємостосунків літературних героїв
допомогти учням збагнути і засвоїти морально-етичні уроки доброти, чуйності,
турботи про близьких, що їх подає читачеві автор твору; розвивати культуру
мовлення, удосконалювати вміння виразно читати й переказувати епізоди повісті,
які найбільше вразили; висловлювати власні думки про значення доброти і
чуйності в житті; виховувати в учнів повагу до рідних і близьких; формувати
внутрішню потребу безкорисливого добротворення.
Цілі уроку.
Учні знатимуть:
морально-етичні проблеми, порушені в повісті; зміст епізодів, у яких
розкривається тема, роль художніх засобів у творі.
Учні вмітимуть: виразно
читати й переказувати уривки, в яких показано чуйність, людяність, доброту
героїв; ставити запитання до персонажів повісті; знаходити в тексті художні
засоби і пояснювати їхню роль; висловлювати своє ставлення до вчинків дійових
осіб твору, визначати цілі, оцінювати власну роботу на уроці.
Тип
уроку: урок засвоєння нових знань.
Обладнання:
портрети Григора Тютюнника, підручник, видання твору, ілюстрації до нього.
Методи,
прийоми і форми роботи: бесіда, робота в парах; укладання
таблиці вчинків героїв, «Мікрофон», рольова гра, «Незакінчене речення», виразне
читання, розповіді учнів, робота з підручником.
Випереджувальне
завдання: записати враження від повісті Гр. Тютюнника
«Климко» і сформулювати запитання, що виникли після прочитання твору.
Хід
уроку
І. Мотиваційний етап.
Забезпечення емоційної
готовності учнів до уроку.
Актуалізація опорних
знань і суб’єктивного досвіду. Озвучення випереджувального завдання.
Учитель.
Діти, мені здається, що всі ми зараз по-особливому сприймаємо твори про війну.
Років три тому вони були для нас історією. Зараз, на жаль, війна – реальність.
І хоч ми не відчули обстрілів, розривів бомб, проте знаємо, що на сході України
гинуть люди. Пригадайте нашу зустріч з Т.П. Кукустою, вчителькою ЗОШ №14 м.
Сєверодонецька Луганської області.
Згадайте її розповідь про війну, про дітей війни. Серце болить і плаче, бо
гинуть люди, сиротами залишаються діти.
ІІ. Цілевизначення та
планування.
1.
Оголошення теми уроку. Сьогодні ми
говоритимемо про війну. Але прочитайте тему уроку. Війна і раптом – «уроки
доброти, чуйності, турботи…». Правда ж, незвичайне поєднання? Маєте якісь
міркування, запитання? Про які уроки ми будемо говорити?
2.
Вибір цілей уроку, доповнення власними.
3.
Погодження плану роботи з учнями.
План
роботи
1. Складання
таблиці вчинків героїв.
2. Бесіда.
3. Рольова
гра «Запитайте у Климка».
4. Підбиття
підсумків оцінювання роботи на уроці.
5. Аналіз
домашнього завдання.
ІІІ. Опрацювання навчального
матеріалу.
1. Робота
в парах. Укладання таблиці вчинків героїв.
Учитель
. Мене як читача вразило, що у важкі часи герої повісті не втрачають свої
найкращих якостей – доброти, милосердя. У творі є багато епізодів, у яких персонажі піклуються
одне про одного. Працюючи в парах, заповніть таблицю «Хто про кого піклується».
Для цього відшукайте в тексті уривки, з яких видно, хто з героїв кому допомагає
(І ряд опрацьовує 1, 5, 6 розділи, ІІ –3 розділ, ІІІ – 4 розділ).
2. Озвучення
результатів роботи. Учні кожного ряду зачитують відповідні уривки й аналізують
їх. Учитель підсумовує і ставить запитання.
І ряд
-
Чи помітили ви, які слова автор вкладає
в уста тітоньки Марини?
-
Яка їхня роль?
ІІ
ряд
-
Як ви вважаєте, Зульфат просто
піклується про Климка, чи це справжня
дружба?
-
Чи хотіли б ви мати такого друга?
ІІІ
ряд
-
Зверніть увагу на слово «видлубав» (про
копійку). А чому не «вийняв», «витягнув»?
3. Аналіз
навчальної діяльності.
·
Що ви можете сказати про роботу
однокласників?
·
Хто був найактивніший?
·
Чи всі були уважними читачами?
4. Бесіда.
·
Хто з героїв твору оточений найбільшою
увагою і турботою інших персонажів? Чому?
·
Що у Климкові вам подобається найбільше?
·
Який учинок головного героя, на Ваш погляд, є найблагороднішим?
·
Учинок якого персонажа ви вважаєте
найпідлішим?
·
Як ви гадаєте, чому автор дав повісті
саме таку назву?
5. Робота
з підручником. Розгляньте в підручнику ілюстрацію, на якій зображено портрет
хлопчика. Яким постає перед вами герой?
·
Чи хотіли б ви про щось запитати у
Климка?
6. Рольова
гра «Запитай у Климка».
·
Що ти відчував, Климку, коли швець
подарував тобі взуття?
·
Як сприйняв ти звістку про те, що
проминув місце, де була сіль?
·
Чому ти не залишився в тітки Марини?
·
Чому у критичну хвилину ти вирішив
допомогти полоненому?
·
Що хотів би ти побажати сучасним дітям?
7. Бесіда.
·
Чому хлопчик, із таким добрим і щирим
серцем гине? Що автор хотів цим
сказати?
·
Які слова добирає письменник, описуючи
смерть Климка?
·
Як називаються такі художні засоби?
ІV. Рефлексивно-оцінювальний етап.
1. Рефлексія
оцінних ставлень.
·
Отже, уроки… Які вони? Хто їх дає? Кому?
Для чого?
·
Чи засвоєні ці уроки?
·
Чи потрібні вони нам?
2. «Мікрофон».
Що ви сказали б своєму однолітку, який не прочитав повісті? Закінчіть речення:
«Я вважаю, що повість «Климко» конче треба прочитати, бо…».
3. Оцінювання
навчальної діяльності.
·
Наш урок закінчується. Що можете сказати
про його результативність, про досягнення поставлених цілей? Чого навчилися як
читачі, що збагнули?
Учитель. Ви добре працювали, були
активними. Я виставляю такі оцінки… А вам пропоную оцінити свою діяльність на
уроці не балами, а словами. Похваліть себе. За що? Хтось активно працював,
хтось був уважним, хтось щось важливе зрозумів…
V. Домашнє завдання та його аналіз.
Учитель. Опрацювавши повість «Климко», ми
переконалися, що доброта, чуйність, піклування про інших – це чесноти, які
мають бути притаманні кожному, хто вважає себе людиною. Тому як домашнє
обов’язкове завдання пропоную підготувати усне висловлювання на тему: «Які
чесноти Климка важливі для мене сьогодні»; обов’язкове на вибір: а) написати
лист улюбленому героєві повісті; б) характеризувати образ Климка,
використовуючи цитати; за бажанням: намалювати ілюстрації до твору.
